О событии
Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego
Дофінансовано з коштів Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду промоції культури
Співорганізатори концерту:
Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie
та Fundacja Pro Musica Viva
День Незалежності Польщі
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ МУЗИЧНІ ДІАЛОГИ
Національний ансамбль солістів
«КИЇВСЬКА КАМЕРАТА»
РОМАН РЕВАКОВИЧ диригент Польща
АНДРІЙ ПАВЛОВ скрипка
ДМИТРО ТАВАНЕЦЬ фортепіано
Концерт веде ТЕТЯНА НОВИЦЬКА
І відділ
Г. М. Ґурецький (1933–2010)
– Три п’єси в старовинному стилі / Trzy utwory w dawnym stylu
для струнного оркестру
В. Кіляр (1932–2013) – Концерт № 2 для фортепіано з оркестром
Соліст Дмитро Таванець
ІІ відділ
К. Пендерецький (1933–2020) – Sinfonietta для струнного оркестру
Солісти Кирило Бондар скрипка, Валентина Буграк альт, Артем Замков віолончель
М. П. Ґурецький – Concerto-Notturno для скрипки і струнного оркестру, op. 13
Соліст Андрій Павлов
В. Кіляр – Orawa для струнного оркестру
Роман Ревакович знайомить поляків з
українською музикою, а українців – з польською. Багато років він організовує
Дні української музики у Варшаві і щорічно влаштовує концерти польської музики
в контексті світової класики – в Україні. Цьогоріч концерти відбуваються у Хмельницькому,
Полтаві Черкасах і два у Києві. В інтерпретації маестро, який є понад три
десятиріччя активним будівничим українсько-польських культурницьких мостів в
обох країнах, – ця програма подарує можливість вийти з концерту,
піднесеними хвилею доброї музики.
«Три п’єси у старовинному стилі»
Генрика Миколая Ґурецького хоч і написані у 1960-х, коли у польській музиці
квітнув авангард, та демонструють іншу лінію творчості композитора. Молодий
автор, котрий встиг заявити про себе експериментальними творами, раптом пише
мелодійну просту музику – так він хотів відповісти на закиди, буцім Ґурецький
тільки і здатен, що до написання шерехів та завивань. Його Три п’єси написані
геть іншою музичною мовою з поєднанням класико-романтичних та модерних традицій
і відкривають нову сторінку творчості.
Sinfonietta для струнного оркестру Кшиштофа Пендерецького, чия музика була
відзначена «Греммі» – ідеальний зразок неокласичного стилю.
Concerto-Notturno для скрипки і струнного оркестру (2000) Миколая Пьотра
Ґурецького-сина, який дуже успішно наслідує свого батька –
прониклива нічна пісня, що проривається крізь дисонуючі гармонії темряви до
світла.
Ім’я ж сучасного польського композитора Войцеха Кіляра взагалі не випадкове у
цій програмі, адже народився він… у Львові.
Один з
найбільш значних польських композиторів, поряд з Пендерецьким, Лютославським і
Ґурецьким. Його музика вражає своєю емоційністю та відкритістю. І не дивно,
оскільки поруч із класичними творами, композитор багато писав для кіно, яке не
могло не вплинути на його манеру і стилістику, що відрізняється неабиякою
виразністю та емоційним впливом на слухача.
Відомий за
музикою до більш, ніж 160-ти фільмів, серед яких: фільми Анджея Вайди, Кшиштофа
Кесльовського, Єжи Гоффмана, Kшиштофа Зануссі, «Дев’яті врата» та «Піаніст»
Романа Поланского, «Дракула Брема Стокера» Френсіса Копполи, – Войцех Кіляр
цього вечора буде представлений Концертом для фортепіано з оркестром №2 у трьох
частинах у виконанні блискучого піаніста Дмитра Таванця.
Також у фіналі
концерту прозвучить його безсмертна, незрівняна своєю енергетикою Orawa для
струнного оркестру (2009), назва якої відсилає до назви регіону і річки на
кордоні Польщі та Словаччини.
«Орава» –
четверта робота Кіляра, що відсилає до традиції підгальської музики. Коли твір
набув популярності, були створені аранжування для струнного квартету,
дванадцяти саксофонів, тріо акордеона, восьми віолончелей та інших. У 2012
році, під час фестивалю Sacrum Profanum у Кракові, Orava стала основою навіть
для діджейських переосмислень.
А закінчується цей хіт кілярівської спадщини, незвичним чином – вигуком усього оркестру!.. Сподіваємось, прийшовши на цей концерт і ви доєднаєтесь до цього вигуку, завдяки отриманим емоціям і хвилі піднесення.