Закликання віри і надії. Liatoshynskyi Capella

Наскрізною темою концертної програми «Закликання віри і надії» є примусові переселення литовців у часи сталінських репресій, які резонують з теперішніми депортаціями сучасної російсько-української війни у долях тисяч українських родин, дітей з тимчасово окупованих територій. Водночас твори українських композиторів Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Віталія Губаренка увиразнять тему української національної ідентичності.

Мирослава Которович: «Навесні 2024 року разом із Литовським національним симфонічним оркестром я виконувала ораторію Альгірдаса Мартінайтіса «Закликання віри і надії», присвячену оголошеній Урядом Литовської Республіки даті вшанування памʼяті депортованих і політичних вʼязнів. Під час прем’єри зі мною відбулася абсолютно унікальна історія — проживання травми нашої родини, яка у ХХ столітті пережила депортацію з Холмщини до Туркменістану, повернення додому і чергове виселення з Холмщини 1945 року. У Литві, де я перебуваю майже рік, практично кожна родина має сімейну історію, як когось з рідних вивозять до Сибіру. Досвід цих трагедій болить, але водночас має цілющу силу: попри все, пам’ять про власну землю, своє коріння, власну культуру долають тисячі вимушених кілометрів розлуки і вертають щоразу додому.

У нашій концертній програмі вперше в Україні прозвучить ораторія Альгірдаса Мартінайтіса «Заклинання віри і надії». Спеціально до цієї прем'єри литовський композитор нині працює над 5-тою частиною твору, що буде присвячена Україні та нашій боротьбі за національну ідентичність.

Тисячі литовських родин, які долучилися до підтримки українців під час великої війни, знають ціну власної державності. І те, що у сучасних творах мистецтва ми маємо змогу проговорити свої досвіди, озвучити свої мрії, як я це зроблю через твір литовського композитора, мого колеги Арвідаса Мальціса, подякувати один одному за стійкість і взаємопідтримку, безцінно сьогодні».