Про подію
1 грудня 2024 року
МЕТАМОРФОЗА
в пам'ять Ігоря Воронки
КИЇВСЬКИЙ КАМЕРНИЙ ОРКЕСТР
НАТАЛІЯ ПОНОМАРЧУК головна диригентка
ДМИТРО ГУДИМА гобой
Концерт веде ТЕТЯНА НОВИЦЬКА
I відділ
С. Барбер (1910–1981) – Adagio для струнного оркестру, op. 11 (1936)
Р. Штраус (1864–1949) – Метаморфози для 23-х струнних інструментів
c–moll, TrV 290 (1945)
ІІ відділ
Є. Станкович (нар. 1942) – Симфонія № 4 «Лірика» (1977)
В. Польова (нар. 1962) – Камерна симфонія «Біле поховання»
для гобоя і струнного оркестру (2002)
МЕТАМОРФОЗА
в пам'ять Ігоря Воронки
КИЇВСЬКИЙ КАМЕРНИЙ ОРКЕСТР
НАТАЛІЯ ПОНОМАРЧУК головна диригентка
ДМИТРО ГУДИМА гобой
Концерт веде ТЕТЯНА НОВИЦЬКА
I відділ
С. Барбер (1910–1981) – Adagio для струнного оркестру, op. 11 (1936)
Р. Штраус (1864–1949) – Метаморфози для 23-х струнних інструментів
c–moll, TrV 290 (1945)
ІІ відділ
Є. Станкович (нар. 1942) – Симфонія № 4 «Лірика» (1977)
В. Польова (нар. 1962) – Камерна симфонія «Біле поховання»
для гобоя і струнного оркестру (2002)
Програма побудована таким чином, щоби через твори, що звучатимуть можна було прослідкувати історію...
Adagio для струнного оркестру Семюеля Барбера – дуже відомий твір і найбільш скорботна й прекрасна музика, яка була створена людством.
«Метаморфози» Ріхарда Штрауса – ключовий твір для музики взагалі і для музики минулого століття, зокрема. Має одну з найбільш вагомих і сильних ідей: повністю зруйнований через війну світ у кульмінаційний момент розвитку культури і мистецтва. «Метаморфози» були написані наприкінці другої світової війни і на той момент Штраус не бачив шляху для відродження, адже це була гуманітарна, світова людська катастрофа: зруйновані найбільші людські надбання за весь попередній період. Ми знаємо, що після цієї катастрофи, коли здавалося, що не існує надії на відродження, – світ продовжив створювати невимовну красу і мистецтво не було вбито. І ніколи не буде вбито!
Зараз цей твір, звучить дуже сучасно для нас: ми переживаємо ті самі події та емоції, або дуже схожі. На наших очах іде руйнація людських життів. Цивілізація має такі випробування, які не відомо, чи зможе пережити. Який буде підсумок цивілізаційної руйнації? Чи зможемо встояти перед цією безоднею? Який буде наш наступний крок?..
У другому відділенні звучатиме українська музика. Симфонія «Lirica» Євгена Станковича. Фантастична, невимовно поетична музика. Її головна складова – романтичні переживання дійсності, романтичних основи життя. В ній чується незахищена, болісна емоція і дуже концентрована лірична нота, яка вражає.
Cимфонія для гобоя і камерного оркестру «Біле погребіння» Вікторії Польової. Поетична розповідь, присвячена «Солярісу» Андрія Тарковського. Слухаючи її, ти відчуваєш свою приналежність до високого роду, свою ідентичність. Й водночас ця музика розповідає про трагедію одинокої людської душі… А гобой – птах, як наша душа, або душа тих, хто захищає Батьківщину… Людська душа, яка кричить.
Маестро Наталія Пономарчук: «Я б хотіла присвятити цей концерт пам'яті мого друга, з яким ми вчилися. Пам’яті нашого Героя – Ігоря Воронки, що загинув цього року. Прекрасний музикант, феноменальна людина, яку всі знали і глибоко поважали. Дуже добрий, благородний, фантастичний поет, музикант, актор, Людина Відродження, адже він був талановитий в усьому. Ігор був вбитий на війні і, на жаль, досі його тіла не змогли забрати і поховати … Мені здається, це дуже символічним, тому що його місце не в землі. Він став святим і музика – то його земля. Якщо він похований, то в музиці. Єдине, що ми можемо зробити сьогодні в його честь і пам'ять, це сказати все невимовне – музикою…. А вона не тільки про нього. Вона, передусім, про нас…»