Про подію
ГУБАРЕНКО ЕНЕСКУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАСЛУЖЕНИЙ
АКАДЕМІЧНИЙ СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР УКРАЇНИ
ВОЛОДИМИР СІРЕНКО
художній керівник і головний диригент
ВІТАЛІЙ ЛЄОНОВ скрипка
Концерт веде ТЕТЯНА ФІЛІПЕНКО
І відділ
К. М. Вебер (1786–1826) – Увертюра до опери «Оберон»
Ф. Мендельсон (1809–1847) – Концерт для скрипки з оркестром e–moll, op. 64
I. Allegro molto appassionato
II. Andante
III. Allegretto non troppo — Allegro molto vivace
ІІ відділ
В. Губаренко (1934–2000) – Симфонія-балет «Зелені святки»
I. Вулиця
II. Русалки
III. Звірячі розгри
IV. Благослови, мати
Дж. Енеску (1881–1955) – Румунська рапсодія № 1 A–Dur, op.11
Як у музиці звучить свято? Картини урочистих парадів, танців, веселощів та
жартів часто надихали композиторів. Так, в увертюрі до опери «Оберон» Вебер
втілює загальний настрій опери — історії про двох закоханих, які завдяки
допомозі ельфів долають всі перешкоди і нарешті урочисто святкують возʼєднання.
Інше свято — Зелена неділя, яку українці святкували різними обрядами:
проводом русалок, водінням куща, прикрашанням дому зеленню, русальними піснями
тощо. Український композитор Віталій Губаренко звертається до цієї традиції,
втім не з етнографічною чіткістю, а радше надихається загальним настроєм
Зелених свят (про це свідчить використання пісні «Благослови, мати», яка не
належить до русальних, а співається укінці зими). У цій музиці — енергія та
міць давніх обрядів. А Румунська рапсодія Енеску засяє блиском та вибуховістю
музики лаутераска — ромів південної Румунії. Вони зазвичай обслуговували
весілля і відтак могли грати протягом двох діб різні танці залежно від настрою
святкувальників.